Стратегія забезпечення якості освіти в закладі освіти та процедури її втілення

Стратегія
забезпечення якості освіти в закладі освіти та процедури її втілення
забезпечення якості освіти фіксує орієнтири функціонування внутрішньої системи та враховує інтереси учасників освітнього процесу щодо якості освітніх послуг і реалізації інших їхніх прав, а також засади державної політики у сфері освіти та принципи освітньої діяльності, визначені у ст.6 Закону України «Про освіту».
1.Стратегія (політика) забезпечення якості освіти орієнтована на забезпечення:
1.1.відповідності результатів навчання учнів державним стандартам освіти;
1.2.партнерства у навчанні та професійній взаємодії;
1.3.недискримінації, запобігання та протидії булінгу (цькуванню);
1.4.академічної доброчесності під час навчання, викладання та провадження творчої діяльності;
1.5.прозорості та інформаційної відкритості діяльності закладу освіти;
1.6.умов для безперервного професійного зростання педагогічних працівників;
1.7.справедливого та об'єктивного оцінювання результатів навчання учнів, а також професійної діяльності педагогічних працівників;
1.8.умов для реалізації індивідуальних освітніх траєкторій учнів (у разі потреби);
1.9.академічної свободи педагогічних працівників.
2.Інші компоненти внутрішньої системи, визначені частиною третьою ст.41 Закону України «Про освіту» (система та механізми забезпечення академічної доброчесності; оприлюднені критерії, правила і процедури оцінювання учнів тощо), формуються з урахуванням визначених школою політик, за допомогою певних процедур (заходів або окремих дій, що здійснюються у певному порядку, для забезпечення якості освіти в закладі освіти).
3.Самооцінювання є процесом вивчення та оцінювання ефективності функціонування внутрішньої системи з метою вдосконалення освітніх і управлінських процесів у закладі освітиі.
У 2022/2023 навчальному році з метою аналізу стану сформованості та функціонування внутрішньої системи у закладі освіти комплексне самооцінювання провести за двома напрямами: педагогічна діяльність педагогічних працівників, управлінські процеси в закладі освіти.
3.1.Для оцінювання виконання (вимірювання) вимог/правил слугують:
3.1.1 .критерії (підстави для оцінювання);
3.1.2.індикатори (показники, що відображають стан об'єктів спостереження, їх якісні або кількісні характеристики);
3.1.3.методи збору відповідної інформації, яка підлягає аналізу та оцінюванню.
3.2.Комплексне самооцінювання якості освітніх і управлінських процесів проводити після визначення всіх компонентів внутрішньої системи та умов їх функціонування, що закріплюються Положенням про внутрішню систему (для з'ясування обсягу діяльності щодо формування внутрішньої системи).
3.3.Інформацією, яка підлягає аналізу під час самооцінювання, можуть бути результати внутрішніх моніторингів освітніх і управлінських процесів закладу освіти.
Внутрішні моніторинги можуть проводитися для відстеження динаміки результатів навчання учнів, якості викладання навчальних предметів (інтегрованих курсів), відвідування учнями гімназії, ефективності управлінських процесів.
Механізм підготовки та проведення моніторингу визначається Порядком проведення моніторингу якості освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України 16 січня 2020 року № 54, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2020 року за № 154/ 34437. Для проведення моніторингу обов'язковими є розроблення його програми та оприлюднення його результатів на веб-сайті закладу освіти (у разі його відсутності - на веб-сайті засновника).
4.4.Для організації самооцінювання передбачено:
4.4.1.збір та аналіз інформації, отриманої під час спостереження, за допомогою опитування та вивчення документації;
4.4.2.узагальнення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти;
4.4.3.обговорення та оприлюднення результатів самооцінювання освітніх і управлінських процесів закладу освіти.
4.5.Збір та аналіз інформації, отриманої під час опитування, спостереження та вивчення документації.
5.1.Для проведення самооцінювання освітньої діяльності передбачені такі методи збору інформації:
5.1.1.опитування учасників освітнього процесу (анкетування, індивідуальне інтерв'ю, фокус- групове дослідження);
5.1.2.спостереження (за освітнім середовищем, проведенням навчальних занять);
5.1.3.вивчення документації закладу освіти.
Вибір методу має забезпечити отримання реальної інформації для всебічного вивчення та об'єктивного самооцінювання освітніх і управлінських процесів гімназії.
Окремі методи збору інформації (опитування, спостереження за проведенням навчальних занять) можуть застосовуватися з використанням цифрових технологій (з метою розвитку сфери цифровізації освіти, в умовах віддаленості учасників освітнього процесу під час дистанційного навчання, карантинних обмежень).
5.2.Опитування може бути письмовим (анкетування) або усним (інтерв'ю).
Анкетування дозволяє отримати інформацію про ставлення учасників освітнього процесу до певних питань. У ході анкетування можуть використовуватися анкети для педагогічних працівників, учнів та батьків.
Анкетування передбачає складання форми (бланку) анкети. У разі проведення анкетування он-лайн доцільно використовувати цифрові ресурси, що дозволяють автоматизоване оброблення відповідей. Анкети можуть бути закритого, відкритого, напівзакритого типу або комбінованими.
Використання анкет закритого типу полегшує обробку даних і узагальнення результатів, проте вони обмежують відповіді респондентів певними рамками. Якщо мета дослідження полягає у тому, щоб отримати оцінку освітніх та управлінських процесів учасниками, зворотній зв'язок щодо ефективності певної політики, рекомендовано опитати якомога більше учасників освітнього процесу та використовувати анкети закритого типу. Якщо мета дослідження полягає в більш глибокому аналізі ставлень, позицій та настроїв учасників освітнього процесу, узагальненні їх ідей або пропозицій, доцільно застосовувати відкриті анкети. Комбіновані анкети дозволяють оптимально поєднати питання, що потребують кількісного та якісного аналізу в одному опитувальнику.
Індивідуальне інтерв'ю дає можливість отримати конкретизовану інформацію щодо ставлення особи до проблеми та/або явища в гімназії. Індивідуальне інтерв'ю може бути структурованим, неструктурованим та напів структурованим. Неструктуроване інтерв'ю може містити одне або кілька значних за змістом питань, які потребують розповіді у відповідь (наприклад, «Розкажіть, будь ласка, як Ви реалізуєте політику академічної доброчесності в школі»). Такий тип інтерв'ю застосовуються, якщо необхідно детально вивчити досвід кожного респондента з окремого питання. При цьому доцільно застосовувати протокольну фіксацію відповідей (можливо аудіо- або відеофіксацію) для детального аналізу одержаної інформації. Структуроване інтерв'ю проводиться за заздалегідь підготовленим планом розмови, містить низку запитань, які передбачають чіткі відповіді (наприклад, «Які види оцінювання Ви використовуєте для перевірки ключових компетентностей?»). Такий підхід застосовується, якщо необхідно зібрати інформацію з різних питань у досить великої кількості респондентів. Фіксація відповідей може здійснюватися на бланках опитування або спеціально підготовлених формах.
Напівструктуроване інтерв'ю також передбачає наявність орієнтовного плану розмови, водночас він може бути модифікований залежно від відповідей респондента у ході інтерв'ю. Фіксація відповідей відбувається у способи, зазначені для структурованого та неструктурованого інтерв'ю.
5.3.Спостереження в освітньому процесі може здійснюватись за станом освітнього середовища, проведенням навчальних занять тощо. Спостереження за станом освітнього середовища дає можливість зафіксувати наявність чи відсутність необхідної для освітнього процесу матеріально-технічної бази, забезпечення інклюзивності середовища, дотримання санітарно-гігієнічних вимог, норм охорони праці та безпеки життєдіяльності, визначити дієвість плану заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в школі, проаналізувати культуру взаємовідносин у закладі освіти тощо.
Крім директора закладу освіти та/або особи, відповідальної за проведення самооцінювання, до проведення спостереження за станом освітнього середовища доцільно залучати батьків і представників органів самоврядування в школі.
Спостереження за проведенням навчального заняття допомагає оцінити рівень педагогічної діяльності вчителів, потреби в розвитку їх професійних компетентностей або надання їм підтримки, систему оцінювання навчальної діяльності учнів. У ході такого спостереження важливо звернути увагу на:
5.3.1.формування та розвиток ключових компетентностей у здобувачів освіти;
5.3.2.спрямованість навчального заняття на формування в учнів ціннісних ставлень;
5.3.3.роботу учнів під час навчального заняття;
5.3.4.оцінювання діяльності учнів під час проведення навчального заняття, зокрема реалізацію засад формувального оцінювання;
5.3.5.використання інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій, обладнання, засобів навчання;
5.3.6.комунікацію педагогічного працівника та учнів;
5.3.7.організацію роботи з особами з особливими освітніми потребами (у разі їх наявності)
5.4.Вивчення документації школи дає можливість отримати інформацію щодо освітньої діяльності, а також забезпечує умови для прийняття обґрунтованих управлінських рішень на основі аналізу задокументованих процесів у закладі освіти.
У 2022/2023 н.р. планується вивчати:
5.4.1.Ведення класного журналу з метою аналізу динаміки результатів навчання учнів, а також отримання додаткової інформації щодо вивчення справедливості та об'єктивності оцінювання результатів навчання учнів, відвідування ними навчальних занять, особливостей планування роботи педагогічних працівників.
5.4.2.Ведення протоколів засідань педагогічної ради з метою отримання інформації щодо відповідності ухвалених педагогічною радою рішень змісту стратегії розвитку школи, а також оперативним завданням і потребам, напрямів професійного розвитку, актуальних для педагогічних працівників школи, системності роботи з питань адаптації учнів до навчання, забезпечення інклюзивності освітнього середовища.
5.4.3.Ведення діловодства з метою вивчення стану документування управлінської інформації, в яких фіксується з дотриманням установлених правил інформація про управлінські дії.
6.Узагальнення результатів самооцінювання.
Інформація, одержана в ході опитування, спостереження та вивчення документації, узагальнюється та на її основі визначаються тенденції в організації освітніх і управлінських процесів школи, досягнення та труднощі у формуванні внутрішньої системи.
З метою об'єктивного самооцінювання узагальнена інформація зіставляється з описом вимог/правил організації освітніх і управлінських процесів школи та внутрішньої системи забезпечення якості освіти, що визначені школою та відповідно містяться у Положенні про внутрішню систему.
Здійснюючи самооцінювання, школа може брати до уваги орієнтовні рівні оцінювання якості освітньої діяльності та ефективності внутрішньої системи, що визначаються під час інституційного аудиту (для кожного напряму освітньої діяльності школи): перший (високий), другий (достатній), третій (вимагає покращення), четвертий (низький). Опис цих рівнів міститься у додатку 2 до Методики оцінювання освітніх і управлінських процесів закладу загальної середньої освіти під час інституційного аудиту, затвердженої наказом Державної служби якості освіти України від 09 січня 2020 року № 01-11/1 (в редакції наказу від 27 серпня 2020 року № 01- 11/42)
7.Обговорення та оприлюднення результатів самооцінювання.
Результати самооцінювання освітніх і управлінських процесів школи доцільно розглянути на засіданні педагогічної ради, обговорити з представниками учнів і батьків. До розгляду/обговорення можуть залучатися представник засновника закладу освіти, експерти у сфері загальної середньої освіти та управління.
Для забезпечення прозорості та інформаційної відкритості школи оприлюднювати результати самооцінювання. їх може бути включено до річного звіту про діяльність закладу освіти, який оприлюднюється на веб-сайті закладу освіти відповідно до частини другої статті 30 Закону України «Про освіту».
Загалом інформація, отримана під час самооцінювання, може бути використана в цілях:
7.1 .прийняття відповідних управлінських рішень для вдосконалення внутрішньої системи;
7.2.визначення пріоритетних напрямів удосконалення освітніх і управлінських процесів закладу освіти;
7.3.аналізу тенденцій в освітній діяльності закладу освіти і коригування її річного плану роботи та/або стратегії розвитку гімназії (у разі потреби);
7.4.аналізу динаміки оцінювання освітньої діяльності закладу освіти педагогічними працівниками, учнями, батьками (шляхом співставлення результатів опитування учасників освітнього процесу впродовж кількох років).